Антибулінгова політика
Замглайського ліцею
Ріпкинської селищної ради
Вступ
Основне завдання сучасної школи – створення нового освітнього простору, головними засадами якого є безпечне навчальне середовище, а також забезпечення прав, свобод та інтересів дітей. Сьогодення освіти характеризується потужною реформою галузі, що базується на Концепції НУШ. Проте, дуже часто в освітніх закладах поряд із позитивними моментами постає проблема булінгу та порушення норм поведінки учнями, що не дозволяє в повному обсязі досягти поставлених демократичних орієнтирів. Серед сучасної учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, довготривалих агресивних проявів у міжособистісних стосунках підлітків, здійснюваних самими дітьми одне до одного.
Тому, дуже важливо, щоб учні, їх батьки та вчителі були проінформовані про таке негативне явище як булінг, його ознаки, наслідки та шляхи реагування, а головне, як його уникнути.
Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, стусани з боку одного або групи учнів щодо однокласника або однокласниці – є ознаками нездорових стосунків, які можуть привести до цькування – регулярного, повторюваного день у день знущання.
За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні, так чи інакше зазнавав булінґу в школі, потерпав від принижень і насміхань: 10% – систематично (раз в тиждень і частіше); 55% – частково піддаються знущанню зі сторони однокласників; 26% батьків вважають своїх дітей жертвами булінґу.
Безпечне і здорове освітнє середовище – є сукупністю умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної або моральної шкоди.
Тому, згідно Закону України «Про освіту», Конвенції ООН про права дитини, Закону України «Про охорону дитинства», Державної цільової програми «Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькування)», наказу МОНУ «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» від 26.12.2019р. в нашій школі було розроблено Антибулінгову політику, яка регулює стосунки між усіма учасниками освітнього процессу щодо питання захисту дітей від насильства та зловживань з боку однолітків і дорослих (батьків, опікунів або працівників навчальних закладів).
створити безпечне освітнє середовище, яке забезпечує оволодіння учнями компетентностями, необхідними для життя, та формує культуру безпечної здорової поведінки всіх учасників освітнього процесу.
- Обгрунтувати умови для створення безпечного освітнього середовища в школі, що включає психологічну та фізичну безпеку учасників освітнього процесу.
- Визначити стан, причини і передумови поширення булінгу (цькування) в школі.
- Підвищити рівень проінформованості учасників освітнього процесу про булінг (цькування).
- Формувати вміння асертивної поведінки та усвідомлення булінгу, (цькування) як порушення прав людини.
- Виховувати в учасників освітнього процесу нетерпиме ставлення до насильницьких моделей поведінки.
- Скласти доступний алгоритм реагування та протидії булінгу.
- Сформулювати конкретні рекомендації учням, педагогічним працівникам, адміністрації школи, батькам щодо організації безпечного середовища в школі.
Антибулінгова політика закладу ґрунтується на пріоритетах та цілях, які визначені комітетом ООН:
- взаєморозуміння;
- взаємоповага;
- дружня атмосфера;
- пріоритет прав людини;
- толерантність;
- постійний розвиток;
- активна життєва позиція;
- здоровий спосіб життя;
- людяність;
- порядність;
- повага до приватного життя;
- мир;
- єдина країна.
Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню)в закладі освіти ґрунтується на принципах:
- недискримінації за будь-якими ознаками;
- ненасильницької поведінки в міжособистісних стосунках;
- партнерства та підтримки між педагогічним колективом школи і батьками (законними представниками) малолітнього чи неповнолітнього здобувача освіти;
- особистісно-орієнтованого підходу до кожної дитини;
- розвитку емоційного інтелекту учасників освітнього процесу;
- гендерної рівності;
- демокртичності в прийнятті рішень.
Регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й моральної шкоди стало об’єктом уваги науковців та педагогів, починаючи з 70-х років минулого століття, й отримало спеціальну назву – булінґ.
Булінґ (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» – задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки з метою заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.
Найчастіше жертвами булінгу стають діти, які мають яскраво виражені характеристики зовнішності, поведінки чи проблеми зі здоров’ям.
- Фізичні відмінності – носять окуляри, погано чують, мають порушення рухового апарату, фізично слабкі.
- Особливості поведінки – замкнуті чи імпульсивні, невпевнені, тривожні.
- Особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, мають надмірну худорлявість чи повноту.
- Недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають жодного близького друга, краще спілкуються з дорослими, ніж з однолітками.
- Страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається оточуючими як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію.
- Відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти).
- Деякі захворювання: заїкання, дислалія (порушення мовлення), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання).
- Знижений рівень інтелекту, труднощі у навчанні.
Високий інтелект, обдарованість, видатні досягнення.
- Вербальний булінг
Словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.).
- Фізичний булінг
Фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування. Полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.
- Соціальний булінг
Соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції. Припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапези за обіднім столом, гри, заняття спортом чи громадської діяльності.
- Кіберзалякування
Кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.
До булінгу (цькування) належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою директора, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.
Ознаки булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:
- умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;
- словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
- будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
- будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;
- інші правопорушення насильницького характеру.
Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в закладі освіти, є:
- замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;
- неврівноважена поведінка;
- агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;
- різка зміна звичної для дитини поведінки;
- уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;
- відлюдкуватість, уникнення спілкування;
- ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;
- занижена самооцінка, наявність почуття провини;
- поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;
- демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;
- схильність до пропусків навчальних занять;
- відмова відвідувати школу з посиланням на погане самопочуття;
- депресивні стани;
- аутоагресія (самоушкодження);
- суїцидальні прояви;
- явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);
- намагання приховати травми та обставини їх отримання;
- скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття;
- пошкодження чи зникнення особистих речей;
- вимагання особистих речей, їжі, грошей;
- жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;
- наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;
- наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей.
Жертви булінґу переживають важкі емоції – почуття приниження та сором, страх, розпач і злість. Булінґ вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:
- неадекватне сприйняття себе- занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;
- негативне сприйняття однолітків- відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули в школі;
- неадекватне сприйняття реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;
- девіантну поведінку- схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.
Сторони булінгу (цькування) – безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).
Кривдник (булер) – учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу; Потерпілий (жертва булінгу) – учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування);
Спостерігачі – свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування).
Суб’єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в освітньому закладі є:
- служба у справах дітей Ріпкинської селищної ради;
- органи місцевого самоврядування;
- дирекція та працівники закладу освіти;
- засновник закладу освіти або уповноважений ним (ними) орган;
- територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України.
Суб’єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в освітньому закладі діють в межах повноважень, передбачених законодавством та нормативно-правовими документами.
Порядок реагування на випадки булінгу
Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов’язані:
вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;
- за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
- звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;
- повідомити директора школи та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).
Роль учителя у такому алгоритмі чітко визначена. Учитель має надавати дитині-агресору та постраждалій дитині лише первинну допомогу, а потім передавати її фахівцям соціально-психологічної служби школи.
- Накопичення матеріалів, що підтверджують актуальність проблеми у певному класі. Збір необхідної інформації психологом та соціальним педагогом про прояви булінгу серед підлітків у закладі освіти.
- Діагностика психологічної атмосфери, системи взаємостосунків між однокласниками, соціометрія у класних колективах, де виявлено булінг.
- Виявлення булерів, а також реальних та потенційних жертв.
- Створення умов недопущення явища булінгу.
- Швидке і грамотне роз’єднання жертви з відповідними стресовими впливами булерів.
- Узагальнення результатів спостережень та діагностики психологічної атмосфери у класному колективі.
- Визначення переліку можливих дій, спрямованих на припинення агресивної поведінки учнів. Вибір найефективніших способів досягнення мети.
- Індивідуальна або групова (за необхідністю) психологічно-корекційна робота з жертвами булінгу.
Директор у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):
- невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);
- за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
- повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;
- повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;
- скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі – комісія) не пізніше, ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.
- Учасники освітнього процесу зобов’язані повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, директора школи або інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
- Заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає директор закладу.
- Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.
- Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається протягом 1 робочого дня з дати подання заяви.
- Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється протягом 3 робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування.
- За результатами розслідування протягом 1 робочого дня створюється Комісія та призначається її засідання на визначену дату, але не пізніше, ніж через 3 робочих дні після створення Комісії.
- Директор закладу зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей про кваліфікований Комісією випадок булінгу (цькування) протягом одного дня.
Склад комісії та обов’язки її членів
- Склад комісії затверджує наказом директор освітнього закладу. Комісія виконує свої обов’язки на постійній основі.
- Склад комісії формується з урахуванням основних завдань комісії.
- Комісія складається з голови, секретаря та не менше, ніж п’яти її членів.
- До складу комісії входять педагогічні працівники, у тому числі практичний психолог та соціальний педагог закладу освіти, представники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
- До участі в засіданні комісії за згодою залучаються батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування), а також можуть залучатися сторони булінгу (цькування), представники інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в освітньому закладі.
- Головою комісії є заступник директора з навчально-виховної роботи.
- Голова комісії організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на комісію завдань, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.
- Голова комісії визначає функціональні обов’язки кожного члена комісії. У разі відсутності голови комісії його обов’язки виконує заступник голови комісії.
- У разі відсутності голови комісії обов’язки голови комісії виконує один із членів комісії, який обирається комісією за поданням її секретаря.
- У разі відсутності секретаря комісії його обов’язки виконує один із членів комісії, який обирається за поданням голови комісії або заступника голови комісії.
- Секретар комісії забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, ведення протоколу засідань комісії.
Член комісії має право:
- ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку булінгу (цькування), брати участь у їх перевірці;
- подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;
- брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;
- висловлювати окрему думку усно або письмово;
- вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.
Член комісії зобов ’язаний:
- особисто брати участь у роботі комісії;
- не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;
- виконувати в межах, передбачених законодавством та посадовими обов’язками, доручення голови комісії;
- брати участь у голосуванні.
Рішення Комісії реєструється в окремому журналі, зберігається в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.
На основі рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), яка кваліфікувала випадок як булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, директор закладу:
- повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
- забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого -педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).
2.Заходи здійснюються заступником директора з виховної роботи у взаємодії з практичним психологом школи та затверджуються директором школи.
Відповідальність за булінг (цькування) встановлена статтею 173 п.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення такого змісту: «Стаття 173 п.4». Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.
Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на термін від сорока до шістдесяти годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на термін від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на термін від сорока до шістдесяти годин.
Неповідомлення директором закладу уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на термін до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.
Ознайомлення учасників освітнього процесу з нормативно – правовою базою та регулюючими документами щодо попередження проблеми насилля в освітньому середовищі.
- Ініціювання, обговорення та планування спільних дій адміністрації, соціально – психологічної служби, педагогічного колективу, учнівського самоврядування та батьківської громадськості, спрямованих на подолання виявлених недоліків у роботі школи з окресленої проблеми.
- Проведення зустрічей, круглих столів, семінарів, тренінгів із залученням представників правоохоронних органів, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій.
- Створення інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень.
- Ознайомлення дітей з інформацією про прояви насильства та його наслідки.
- Просвіта батьків засобами веб-сайту, інформаційного стенду, індивідуальних та групових консультацій.
Батьківські збори як одна із форм організації спільної діяльності батьків, учителів, практичного психолога та соціального педагога, яка передбачає їх спілкування з метою обговорення актуальних питань навчання і виховання, ухвалення рішень.
Консультації – форма роботи з батьками, яка передбачає надання фахівцями психологічної служби допомоги батькам із різних проблем родинного виховання.
- Педагогічний консиліум – форма спілкування учнів, учителів, фахівців психологічної служби навчального закладу та батьків, метою якої є цілісне, різнобічне вивчення особистості учня, вироблення єдиної педагогічної позиції; визначення головних напрямів удосконалення виховного процесу зусиллями вчителів, батьків, самого учня; тренінги спілкування, методики оволодіння аутотренінгом.
- Для успішного попередження та протидії насильству проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.
Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в освітньому закладі відображається в плані заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти. (Додаток 1. План заходів)
Моніторинг за реалізацією антибулінгової політики
- Директор закладу призначає відповідальну особу за реалізацію Антибулінгової політики.
- Призначена особа відповідає за реалізацію Антибулінгової політики, реагує на будь-які сигнали щодо її порушення, а також вносить пропозиції стосовно внесення змін до неї.
- Працівники можуть подавати пропозиції стосовно внесення змін до Антибулінгової політики та повідомляти про порушення її вимог на території закладу.
Антибулінгова політика чинна з дня її оприлюднення. Оприлюднення документа має відбутися через його розміщення на сайті закладу.
ПЛАН ЗАХОДІВ
Замглайського ліцею спрямованих на запобігання
та протидію булінгу
на 2023-2024 навчальний рік
№з/п | Назва заходу | Термін виконання | Відповідальні |
1. | Опрацювати нормативно-правові документи щодо профілактики негативних проявів в учнівському середовищі | Серпень, вересень | Адміністрація ліцею, педагогічні працівники |
2. | Проводити профілактично-просвітницькі заходи з профілактики булінгу (цькуваню), жорстокої та протиправної поведінки, конфліктів в учнівських та педагогічних колективах | Протягом року | Класні керівники 1-11 класів, практичний психолог, соціальний педагог |
3. | Брати участь педагогічним працівникам у семінарах, нарадах щодо протидії булінгу | Постійно | Педагогічні працівники |
4. | Провести Всеукраїнський тиждень з протидії булінгу | З 11.09 по 15.09. | ЗДВР, практичний психолог, класні керівники, педагог-організатор |
5. | Проводити системну роботу практичному психологу, соціальному педагогу з педагогами закладу освіти, батьками та учнями на тему «Школа дружня до дитини», нараду при директору «Булінг. Кібербулінг. Як його розпізнати?» | Протягом року | Директор, практичний психолог, соціальний педагог педагогічний колектив |
6. | Співпрацювати з фахівцями служби у справах дітей, соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді щодо профілактичної роботи з питань попередження булінгу (цькуванню) та насильству в сім’ях згідно окремих спільних планів | Постійно | ЗДВР, практичний психолог, соціальний педагог |
7. | Тематичні зустрічі здобувачів освіти із інспекторами з ювенальної превенції з метою проведення просвітницької роботи щодо запобігання булінгу (цькуванню) в учнівському середовищі | Постійно | ЗДВР, практичний психолог, соціальний педагог |
8. | Ознайомити учнів, батьків з нормативними документами щодо організації освітнього процесу в закладі освіти | Вересень | Директор, ЗДНВР, класні керівники 1-11 класів |
9. | Розміщення та оновлення інформаційних матеріалів щодо профілактики булінгу на сайті закладу освіти та стендах | Вересень | Практичний психолог, соціальний педагог |
10. | Поновлення інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до яких можна звернутися у випадках насилля та правопорушень | До 01.09 | ЗДВР |
11. | Робота консультативного пункту «Скринька довіри» | Протягом року | Практичний психолог, соціальний педагог |
12. | Тренінгові заняття: «Давайте жити дружно! » та інші згідно планів психолога і соціального педагога | Вересень | Практичний психолог, соціальний педагог |
13. | Опрацювати правила та обов’язки здобувачів освіти, батьків, правила користування мережею Інтернет, щоб зменшити ризик булінгу | Вересень, жовтень | класні керівники 1-11 класів |
14. | Тренінгове заняття «Конфлікт. Шляхи подолання конфліктів» | Жовтень | Практичний психолог, класні керівники 9-11 класів |
15. | Розміщення на сайті інформації «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі» з рекомендаціями Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в цифровому середовищі для дітей та молоді | Жовтень | Практичний психолог, педагог-організатор |
16. | Заходи в рамках акції «16 днів проти насильства» | З 25.11 по 10.12 | Практичний психолог, педагог-організатор, класні керівники 1-11 класів |
17. | Рекомендації для класних керівників щодо профілактики булінгу в класних колективах | Листопад | ЗДВР, практичний психолог |
18. | Тренінг «Протидія виявам насильства в учнівському середовищі» | Грудень | Практичний психолог, класні керівники 6-7 класів |
19. | Година спілкування на тему «Закон і ми» | Грудень | Класні керівники 7-11 класів |
20. | Година спілкування на тему «Культура спілкування в Інтернеті» | Лютий | Класні керівники 5-8 класів |
21. | Година спілкування на тему: «Моя поведінка в конфлікті / небезпечній ситуації» | Березень | Класні керівники 7-8 класів |
22. | Ранкові зустрічі з метою формування навичок дружніх стосунків здобувачів освіти | Упродовж року | Класні керівники 1-4 класів |
23. | Індивідуальні консультації з батьками щодо профілактики булінгу | Протягом року | ЗДВР, практичний психолог, соціальний педагог, класні керівники 1-11 класів |
24. | Моніторинг безпечності та комфортності закладу освіти та освітнього середовища шляхом опитування, анкетування та вжиття відповідних заходів реагування на виявленні випадки булінгу (цькуванню) | Травень | Директор, практичний психолог, педагог-організатор |
25. | Засідання Ради профілактики правопорушень | За окремим планом | Члени групи |