УКРАЇНА

Замглайський ліцей

Ріпкинської селищної ради

 Н А К А З

31.08.2022                                                             смт Замглай                                                                №79

Про результати самооцінювання педагогічної

діяльності педагогічних працівників закладу в 2021-2022 н.р.

 На виконання рішення педагогічної ради від 26.08.2022 протокол №1

Н А К А З У Ю: 

1. Вважати рівень організації освітніх і управлінських процесів у закладі освіти за напрямом «Педагогічна діяльність педагогічних працівників» достатнім.
2. Адміністрації закладу:

1) Результати самооцінювання за напрямом «Педагогічна діяльність педагогічних працівників» урахувати при розробці плану роботи закладу на 2022-2023 н.р. та складанні освітньої програми.

2) Сприяти проходженню підвищення кваліфікації для педагогічних працівників з питань роботи із дітьми з особливими освітніми потребами, ефективного планування освітнього процесу з використанням ІКТ.

Постійно

3) Створювати умови для добровільної сертифікації педагогічних працівників, участі в освітніх проєктах на різних рівнях.

Постійно

3. Заступнику директора з навчально-виховної роботи Чучвазі С.М.:

1) Зорієнтувати роботу педагогічного колективу на використання компетентнісного підходу, здійснення наскрізного виховного процесу під час проведення навчальних занять.

Постійно

2) Передбачити у плані роботи методичної ради, методичних об’єднань учителів питання про складання індивідуальної освітньої траєкторії для обдарованої дитини.

До 15.09.2022

4. Педагогічним працівникам:

1) Формувати в здобувачів освіти підприємливість, екологічну грамотність і здоровий спосіб життя як важливі компетентності випускника закладу (як на уроках природничо-математичного так і суспільно-гуманітарного циклу).

Постійно

2) Продовжувати впроваджувати діяльнісний підхід до викладання навчальних предметів, практикувати завдання практичного характеру, пов’язувати навчальний матеріал із життям.

Постійно

3) Планувати роботу для розвитку в учнів навичок співпраці та культури командної роботи (проєкти, кооперативне навчання).

Постійно

4) Оприлюднювати критерії оцінювання результатів навчальної діяльності, залучати здобувачів освіти до їх скаладання.

Постійно

5) Розробляти та оприлюднювати власні інтернет-ресурси (тестові перевірочні завдання, сценарії, розробки занять, матеріали для дистанційного навчання).

6) Здійснювати зворотній зв’язок з учнями та їхніми батьками.

Постійно

5. Практичному психологу Євич О.А. та соціальному педагогу Влощинській Л.М.:

1) Здійснювати належну системну роботи з адаптації новоприбулих педагогів до умов роботи закладу.

Постійно

2) Систематично проводити роботу щодо активного впровадження педагогіки партнерства в освітній процес.

Постійно

6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника директора з навчально-виховної роботи Чучвагу С.М.

Директор ліцею                                                                    Юлія ДЖОЛА

ЗВІТ

«Про результати самооцінювання освітньої діяльності закладу за напрямом «Педагогічна діяльність педагогічних працівників»  

у 2021-2022 н.р.»

Вимога 3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти

Критерій 3.1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність

З метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти педагогічними працівниками здійснюється ефективне планування своєї діяльності. За підсумками вивченої документації (17 календарно-тематичних планів), результатами самоаналізу педпрацівників можна зробити висновок, що всі вчителі закладу освіти планують викладацьку діяльність, розробляють календарно-тематичне планування на основічинних навчальних програм. При цьому орієнтуються на Державні стандарти. Календарно-тематичне планування відповідає освітній програмі закладу. У закладі освіти видається наказ про підготовку календарно-тематичного планування. Календарно-тематичні плани складаються на семестр та погоджуються на засіданнях предметних методичних обєднань учителів закладу освіти і заступником директора з навчально-виховної роботи. Календарно-тематичне планування розробляється не тільки для класно-урочної, але й для інших форм освітнього процесу: факультативних занять, гурткової роботи, роботи класних керівників, роботи педагога-організатора, бібліотекаря, практичного психолога та соціального педагога. Відповідно до річного плану роботи закладу та програми здійснення внутрішнього моніторингу адміністрацією здійснюється вивчення календарно-тематичного планування педагогічних працівників один раз на семестр та надаються рекомендації в разі виявлення недоліків. На засіданнях шкільних методичних об’єднань учителів-предметників аналізується ефективність календарно-тематичного планування, стан його виконання, результативність власної педагогічної діяльності.

При складанні календарно-тематичного планування помітна системність роботи вчителів. Переважна більшість з них самостійно складають КТП, враховуючи умови роботи та специфіку класів. При складанні КТП 100% вчителів враховують рекомендації МОН України, 70% – упроваджують власний досвід, 45% запозичують досвід у колег та знайомляться із зразками КТП у фахових виданнях, 25%  створюють КТП спільно з колегами.

Календарно-тематичне планування на 2021-2022 н.р. складено вчителями на кожний клас відповідно до навчальних програм і вимог Державних освітніх стандартів, що передбачені освітньою програмою закладу  на 2021-2022н.р.

Під час розроблення календарно-тематичних планів учителі самостійно вибудовували послідовність формування очікуваних результатів навчання учнів, враховували при цьому розгортання змісту в підручниках та можливості учнів класів. У календарних планах учителів початкових класів простежується ідея інтеграції навчальних предметів та дослідницький підхід до формування умінь, організація пошуку інформації з різних джерел, розвиток критичного мислення, творчість під час виконання практичних завдань. Показовим є те, що частина педагогів зосередили увагу на життєво важливій для учня й суспільства меті – увиразнити ключові компетентності.

Учителі аналізують результативність власної педагогічної діяльності з метою подальшого коригування календарно-тематичного плану з відповідного навчального предмету (курсу). Так, педагогічні працівники вносили корективи в планування під час запровадження технологій дистанційного навчання, корегують дату проведення контролю, додають корективи в кількість годин на вивчення окремих тем; змінюють порядок вивчення тем в окремих класах (карантинні обмеження, призупинення освітнього процесу, ущільнення програмового матеріалу), під час роботи в умовах правового режиму воєнного стану в Україні. 

Адміністрація здійснює моніторинг виконання освітніх програм та календарних планів двічі на рік (накази). У разі виявлення прогалин вживає заходи щодо їх усунення. Календарно-тематичне планування більшості педагогічних працівників закладу освіти забезпечує досягнення очікуваних результатів навчання, що передбачені для даного віку учнів Державним стандартом загальної середньої освіти та сприяє компетентнісному підходу у навчанні.

3.1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти

За підсумками спостереження за проведенням навчальних занять, вивчення документації (календарно-тематичних планів, результатів діагносту вальних та контрольних робіт) можна зробити висновок, що педагогічні працівники використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, у тому числі технології дистанційного навчання у разі потреби.

У 2021-2022 навчальному році педагогічний  колектив продовжував роботу над методичною проблемою «Реалізація сучасних педагогічних технологій освіти на засадах компетентнісного підходу в контексті положень «Нової української школи» (IІ етап, практично-діяльнісний).

Упроваджують в освітній процес форми і методи роботи, які сприяють розвитку творчої, пошукової та аналітичної роботи учнів, учителі формують здатність застосовувати інформаційно-комунікаційні ресурси в умовах дистанційного навчання для пошуку відповідей на поставлені завдання. Більшість  з них конкретизують мету і завдання уроку, наголошують на очікуваних результатах, залучають до цього процесу здобувачів освіти, здійснюють поділ змісту теми на навчальні ситуації, формулюють цільові завдання до кожної навчальної ситуації, здійснюють вибір методів навчання, відповідно до цільових завдань за їх дидактичними функціями, порівнюють досягнуті результати на уроці з очікуваними. Половина педпрацівників обирають форми організації навчальної діяльності – індивідуально-самостійну, парну, групову, фронтальну – відповідно до змісту та форм роботи; надають переваги особистісно-зорієнтованому навчанню, індивідуалізації та диференціації навчання. Більшість вчителів застосовують інтерактивні технології, універсальні для розвитку життєвих компетенцій, уміння колегіально вирішувати завдання. Менша половина педпрацівників забезпечує здійснення рефлексії навчальної діяльності, реалізують моніторинг рівня сформованих компетенцій, а при оцінюванні враховують набуття учнями предметних компетентностей, умінь вирішувати проблеми, пов’язаних з навчальною темою. Усі педагогічні працівники під час проведення навчальних занять здійснюють розвиток і формування більшості ключових компетентностей учнів: переважна більшість відвіданих занять були присвячені формуванню комунікативних компетентностей, уміння навчатися упродовж життя, розвитку інформаційно-цифрової та соціальних і громадянських компетентностей, половина – формуванню компетентностей в природничих науках і технологіях, третина  – математичної грамотності (на уроках математичного циклу) та  формуванню екологічної грамотності й здорового життя. Однак менше учителі працюють над формування компетентності ініціативності та підприємливості. На всіх уроках простежувалася активна співпраця вчителя та учнів на засадах партнерства.

Питання впровадження компетентнісного підходу розглядаються на засіданнях методичної ради, засіданнях предметних методичних обʼєднань, нарадах при директорові, на засіданні психолого-педагогічного семінару «Сучасний урок».

Крім того, педагоги 1-4 класів реалізують Концепцію Нової української школи через проведення навчальних занять на компетентнісній основі, впровадження інтегрованого навчання, діяльнісного підходу до викладання навчальних предметів, активне використання ІКТ та оформлення освітнього середовища.

Учителі використовують зміст предметів для формування в учнів суспільних та загальнолюдських цінностей,соціальної емпатії, толерантності, інклюзивної культури, створення атмосфери довіри, доброзичливості, співпраці на засадах взаємоповаги. Спостереження за навчальними заняттями у базовій та профільній школі показали, що вчителі використовують дослідницькі методи роботи та діяльнісний підхід під час навчальних занять, дають учням можливості вибору рівня навчальних завдань, це стосується також домашніх завдань,залучають учнів до роботи в команді та групах.

Педагоги закладу освіти (100%) працюють над проблемою впровадження компетентнісного підходу у міжатестаційний період. З метою формування ключових компетентностей і наскрізних умінь учнів педагогічні працівники закладу освіти використовують в освітньому процесі (під час навчання та позаурочних заходах) різноманітне обладнання: лабораторне, мультимедійне, комп’ютерну техніку та програми, Інтернет, візуалізацію корисної інформації (картки, графіки, формули тощо), наочність, спортивний майданчик (спортивна зала), спортивний інвентар. Це підтверджують опитані учні, 80% з яких показують, що вчителі постійно застосовують наочність та обладнання.

3.1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти

Результати опитування показали, що більшість педпрацівників закладу освіти формують комунікативну компетентність у співпраці зі здобувачем знань, здійснюють диференціацію навчальної діяльності, надають консультаційну допомогу і підтримку, спільно проводять дослідження, разом спостерігають за результатами.

У закладі освіти не розроблені індивідуальні освітні траєкторії для обдарованих учнів.

Проте у закладі навчалося троє учнів з особливими освітніми потребами, які здобували освіту за індивідуальними освітніми траєкторіями. Зокрема, наявний наказ по закладу від 31.08.2021 р. №87 «Про організацію інклюзивного навчання учнів у 2021-2022 н.р». Упродовж навчального року відповідно здійснювався моніторинг інклюзивного навчання.  Були розроблені індивідуальні програми розвитку учнів з особливими освітніми потребами, які містили індивідуальні навчальні плани для дітей. Створені команди психолого-педагогічного супроводу для цих учнів. Заклад забезпечений послугами асистентів учителів у кожному інклюзивному класі. Надавалися корекційно-розвиткові послуги (проводилися корекційно-розвиткорві заняття педагогічними працівниками згідно з укладеними цивільно-правовими угодами). Забезпечена співпраця з Ріпкинським ІРЦ. Оформлена ресурсна кімната.

Зокрема, до складу команд психолого-педагогічного супроводу учнів з особливими освітніми потребами входили педагогічні працівники, які укладали та корегували ІПР дітей, про що  свідчать протоколи засідань команд.

На початку І та ІІ семестрів розроблено календарно-тематичне планування для дітей з інтелектуальними труднощами згідно з їхніми індивідуальними навчальними планам, де передбачені корекційно-розвиткові заняття. Асистенти вчителів працювали відповідно до річних планів роботи, у які вносили зміни через запровадження технологій дистанційного навчання.

Наприкінці 2021-2022 н.р. на засіданні команд детально проаналізовано реалізація індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти з особливими потребами й видано наказ по закладу.

3.1.4. Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо)

Більшість педагогічних працівників створюють та використовують власні освітні електронні та паперові ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки) на всіх етапах проведення навчальних занять. Вони розробляють електронні презентації, плани-конспекти, сценарії проведення навчальних занять, додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків, практичні й проєктні завдання для роботи учнів під час проведення навчальних занять та вдома, завдання для самостійного опрацювання учнями, календарно-тематичні плани, електронні освітні ресурси для дистанційного навчання), створюють онлайн тести для здійснення контролю знань учнів, дидактичні матеріали для організації поточного та тематичного оцінювання. Створені електронні ресурси використовуються у власній діяльності та з метою обміну педагогічним досвідом.

Педагоги створили та поповнюють власні блоги (Божок Н.М., Сусло Ю.В., Біб А.О.). Крім того, у 2021-2022 н.р. створено блог учителів м/о природничо-математичних дисциплін. Частина вчителів розмістили власні методичні матеріали на освітніх платформах (Биховець Л.А., Луцька В.Г., Сусло Ю.В., Чучвага С.М.). Проте у фахових друкованих виданнях учителі закладу в цьому році публікацій не розміщували. Крім того, в анкетуванні педагоги зазначили, що вони планують розміщувати власні матеріали на сайті закладу освіти.

Педагогічні працівники створюють власні портфоліо з оформленим власним освітнім продуктом. У 2021-2022 н.р. порт фоліо поновлено в учителів: Биховець Л.А., Влощинської Л.М., Герасимової К.П., Євич О.А., Луцької В.Г., Сусло О.О., Сусло Ю.В., Чучваги С.М.

3.1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку

Переважна більшість учителів використовують зміст навчальних ресурсів для формування суспільних цінностей, виховання патріотизму у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку. За підсумками спостереження за проведенням навчальних занять простежується наскрізний процес виховання практично з усіх предметів. Педагоги використовують зміст предмету (курсу), інтегрованих змістових ліній для формування суспільних цінностей, виховання патріотизму. Під час відвідування навчальних занять спостерігалась робота вчителів щодо  виховання в дітей поваги до державної мови, культури, законів України, формування в дітей загальнолюдських цінностей, навички співпраці та культури командної роботи,  створення атмосфери довіри, доброзичливості, співпраці .

3.1.6. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі

Переважна більшість учителів використовують ІКТ в освітньому процесі. Під час уроків та позаурочних заходів учителі використовують комп’ютерні презентації, відеоматеріали, онлай-тести, руханки, конференції ZOOM, можливості Classrom (в умовах використання технологій дистанційного навчання), тощо. Із навчальною метою педагоги використовують медіаресурси, пошук інформації в мережі Інтернет.

Спостереження за навчальними заняттями показали, що близько 70% здобувачів освіти були присутніми на дистанційних уроках.  Причому, найкраще такі уроки відвідували учні 4-6 класів.

Педагогічні працівники користуються мультимедійними конспектами-презентаціями, що містять короткий текст, основні терміни й поняття, малюнки, відеофрагменти, схеми й графіки, цифрові фото або відскановані ілюстрації. Матеріали до уроків учителі, як правило, розробляють самостійно.

У ході спостереження виявлено, що ІКТ переважна більшість педагогів закладу використовують у своїй професійній діяльності вчителя, класного керівника, члена м/о:  для пояснення навчального матеріалу, активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти, для унаочнення уроків, шкільних заходів. Використовують готові освітні ресурси: електронні презентації, відеоматеріали, електронні підручники, інтернет-технології для пошуку актуальної інформації.

Крім того, на заняттях використовуються аудіо матеріали,  віртуальні подорожі або екскурсії. У роботі зі старшокласниками педагоги застосовують онлайн-тести для підготовки до ДПА та ЗНО як на уроках, так і для виконання домашніх завдань. ІКТ-компетентість учнів на уроках формується під час оформлення навчальних проєктів, виконання практичних вправ, творчих робіт.

За підсумками анкетування більшість педагогічних працівників упродовж останніх років обрали тематику використання ІКТ в освіті для професійного зростання. З цією метою вчителі проходять онлайн-курси, займаються самоосвітою.

У цілому за вимогою 3.1:достатній рівень

Вимога 3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

3.2.1.Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми  з особливими освітніми потребами

Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток з урахуванням цілей та напрямків розвитку освітньої політики, обираючи кількість, види, форми та напрями підвищення рівня власної майстерності, у тому числі щодо особливостей роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

У закладі є орієнтовний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників на 2022 рік, затверджений педагогічною радою.

Відповідно до опитування вчителів найчастіше вони обирали таку тематику професійного зростання:

• використання ІКТ в освіті – 70%,
• законодавче забезпечення освітнього процесу – 45%,
• форми організації освітнього процесу – 45%,
• методичні аспекти викладання предметів та курсів – 40%,
• організація інклюзивної форми навчання – 30%,
• профілактика та прояви девіантної поведінки здобувачів освіти – 25%,
• безпечне освітнє середовище – 35%,
• психологічні особливості роботи зі здобувачами освіти різних вікових категорій – 25%,
• домедична допомога – 35%,
• підвищення кваліфікації вчителів для реалізації ДСБСО – 75%.

Підвищення професійної кваліфікації педагогічних працівників відбувалося через курси ЧОІППО (90%), он-лайн курси (65%), методичні семінари (60%), самоосвіту (95%), тренінги та майстер-класи (45%), вебінари (40%).

Упродовж року переважна більшість освітян  дистанційно проходили курси підвищення кваліфікації й отримали відповідні сертифікати. Крім того, учителі, які будуть викладати навчальні предмети в 5 класі в 2022-2023 н.р. (за новим Державним стандартом базової освіти 2020 р.) проходять відповідні курси підвищення кваліфікації при Чернігівському ОІППО імені К.Д.Ушинського. Також учителі є постійними учасниками вебінарів на різних інтернет платформах (EdCamp, На урок, PROMETHEUS, ED ERA, Всеосвіта тощо).

3.2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти

Педагогічні працівники здійснюють експертну діяльність. Джола Ю.М., Чучвага С.М. є освітніми експертами під час проведення інституційних аудитів закладів освіти в Чернігівській області. В особових справах педагогічних працівників наявні посвідчення. У наказах зафіксовані відрядження вчителів для проведення інституційних аудитів закладів освіти в Чернігівській області. Так, заступник директора з навально-виховної роботи Чучвага С.М. у листопаді 2021 року брала участь у проведенні інституційного аудиту  Прилуцької ЗОШ І-ІІІ ст.. №3, директор закладу Джола Ю.М. у лютому 2022 року –  у проведенні інституційного аудиту Чернігівської ЗОШ І ст. №25.

Так, у листопаді 2021 року педагог-організатор Євич О.А. стала учасником проєкту  «Teens Skills-up Club» як лідер клубу з розвитку м’яких навичок для підлітків. У проєкті задіяні 20 здобувачів освіти 8-10 кл.  Проєкт розрахований на 7 місяців (листопад-травень). Один раз на місяць учасники проєкту брали участь у тренінгу, який проводить  лідер клубу, та у Zoom-конференції з експертом із певної теми. Учитель історії Чучвага С.М. з грудня 2021 року бере участь у проекті «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність». Цей проект спрямований на те, щоб допомогти українській молоді – споживачам інформації – набути навичок критичного сприйняття інформації, необхідних для виявлення та формування стійкості до дезінформації, пропаганди на інших форм маніпулювання. Проект виконується Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів за підтримки посольства Великої Британії та США у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та Академією Української преси. Беручи участь у проекті вчитель історії Чучвага С.М. пройшла навчання з медіаграмотності та отримала сертифікати про участь у базовому онлай-тренінгу з інфомедійної грамотності, виданий IREX у грудні 2021 року.  Чучвага С.М. запроваджує на уроках історії України в 9 класі матеріали з інфомедійної грамотності, надані компанією IREX в рамках проєкту.

У цілому за вимогою 3.2: достатній

Вимога 3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти

3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства

35% опитаних учнів вважають,що їх думка вислуховується і в повній мірі враховується, 65% – враховується з окремих предметів.

У закладі діє учнівське самоврядування, представники якого беруть участь у діяльності закладу, у тому чисті з питань, що стосуються удосконалення освітнього середовища, у заходах із забезпечення якості освіти та розробленні плану роботи закладу,  правил поведінки для здобувачів освіти, академічної доброчесності, освітньої програми .

Освітня діяльність у закладі грунтується на засадах педагогіки партнерства та застосуванні вчителями особистісно орієнтованого підходу до учнів.

За результатами спостереження за проведенням навчальних занять більшість педагогічних працівників використовують форми роботи, спрямовані на формування взаємин зі здобувачами освіти: забезпечують в ході освітнього процесу психологічний комфорт дитини, надають можливість учню вільно висловлювати свою думку. Під час відвідування навчальних занять не було виявлено агресивного впливу вчителів на здобувачів освіти. Педагоги максимально враховують права дитини, її здібності, потреби та інтереси, на практиці реалізуючи принцип дитино центризму.

У закладі освіти діє учнівське самоврядування, представники якого беруть участь у діяльності закладу освіти. На постійній основі діє рада школи, яка розглядає питання, визначені відповідним Положенням. Педагогічні працівники закладу освіти використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти із застосуванням особистісно орієнтованого підходу. У закладі  проводяться заходи із впровадженням особистісно орієнтованого навчання: розроблення календарних та поурочних планів, у змісті яких спостерігається особистісно орієнтований підхід у навчанні; інформування учнів про очікувані результати навчання та перелік завдань під час вивчення кожної теми; розроблення диференційованих завдань для роботи з учнями; розроблення завдань, на які не можна знайти готової відповіді в підручниках та інших інформаційних джерелах, розроблення завдань для учнів з особливими освітніми потребами.

За підсумками анкетування 35% здобувачів освіти відповіли, що результати навчання залежать виключно від їхньої праці та наполегливості, 20% – від рівня викладання, 15% – від об’єктивного оцінювання їхніх навчальних досягнень, 20% – від їхньої праці та батьків, які мотивують їх до навчання. Від педагогічних працівників здобувачі освіти отримують зворотний звʼязок щодо їхнього навчання у різних формах: 35% здобувачів освіти вважає, що аргументацію виставлених оцінок отримують від усіх вчителів, 50% – від більшості вчителів. 35% здобувачів освіти вважає, що аналіз допущених помилок отримують від усіх вчителів, 60% – від більшості вчителів, 15% – від окремих вчителів.

Анкетування вчителів показало, що 18 вчителів здійснюють індивідуальний підхід в освітньому процесі учнів та співпрацюють з ними; 15 – використовують диференційований підхід; 17 – використовують різнорівневі завдання.

3.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з запитань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок

У закладі налагоджена конструктивна комунікація педагогічних працівників із батьками здобувачів освіти в різних формах шляхом індивідуального спілкування (100%), на батьківських зустрічах (60%), під час анкетування батьків. Форми та зміст співпраці з батьками відображені в річному плані роботи закладу. Здійснюється аналіз результатів проведених заходів та у разі необхідності вносяться корективи задля налагодження партнерства між вчителями та батьківською громадою.

Нестандартно було проведено засідання педагогічної ради 24 листопада 2021р., яке пройшло у формі нетворкінгу за участі представників учнівського самоврядування, батьківського комітету закладу та громадськості на тему «Педагогіка партнерства як ефективна модель співпраці всіх учасників освітнього процесу». Учителі, учні та батьки спільно будували уявну школу, наповнювали її змістом шкільного інтелектуального життя, життєдайною дитячою енергією, ціннісними переконаннями, безпечним, комфортним і мотивуючим навчанням. Їм було запропоновано інтерактивні вправи, які допомогли розкрити суть шкільної політики партнерства, визначити принципи взаємодії всіх учасників освітнього процесу, спрямувати свої зусилля на вирішення актуальних завдань у закладі.

Анкетування батьків виявило: 45% опитаних батьків показали, що педагоги завжди забезпечують зворотній зв’язок з ними, 55% – переважно завжди. Отже, більшість батьків переважно задоволені комунікацією з педагогічними працівниками.

Найчастіше під час розв’язання проблемних питань у закладі вони розраховують на допомогу класного керівника (85%), директора (55%).  Більшість опитаних батьків повідомляють, що отримують інформацію про діяльність закладу освіти під час батьківських зборів (75%), від класного керівника (45%), із соціальних мереж (20%). Переважна більшість батьків в основному задоволені рівнем комунікації з педагогічними працівниками закладу освіти. За результатами анкетування: 60% батьків вважає, що педагоги закладу забезпечують зворотній звʼязок з ними завжди, 25% – переважно так.

3.3.3 У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці

У закладі налагоджено професійну співпрацю. Педагогічні працівники закладу освіти надають методичну підтримку колегам, обмінюються досвідом: проводять консультації, навчальні семінари, майстер-класи в рамках предметних методичної обʼєднань, з метою обміну педагогічним досвідом взаємовідвідують уроки.

Діють 4 методичних об’єднань вчителів, діяльність яких характеризується різними формами взаємодії, ініціативами щодо забезпечення якості освіти закладом, активною участю в педагогічних радах. Засідання предметних м/о проходять у різних формах: перегляд та обговорення презентацій, робота в методичних групах, практичне напрацювання рекомендацій щодо актуальних проблем, практичні заняття з елементами тренінгу, круглий стіл, створення колективного творчого портфоліо, проведення майстер-класів, практичні заняття.

У 2021-2022 н.р. згідно з планом працювала «Школа молодого вчителя». У закладі практикується наставництво. Наставником молодого вчителя початкових класів Біб А.О. є Ремезь І.Ф. (учитель початкових класів, вищої кваліфікаційної категорії, старший учитель); наставником спеціаліста асистента вчителя Король Т.В. є Чучвага С.М.(заступник директора з НВР, учитель вищої кваліфікаційної категорії, старший учитель), що зафіксовано в рішенні педради від 31.08.2021 р. №1.

Форми професійної співпраці відображені в плані роботи закладу та планах роботи МО, плані роботи «Школи молодого вчителя», , у роботі методичного кабінету закладу.

Для обміну досвідом та набуття теоретичних знань для педагогів у закладі працює психолого-педагогічний семінар «Сучасний урок», робота якого відображена в річному плані роботи закладу.

За наслідками анкетування педагогічних працівників установлено, що у закладі створені усі умови для співпраці педагогів (97%).

У цілому за вимогою 3.3:достатній

Вимога 3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

3.4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної діяльності дотримуються академічної доброчесності

Під час анкетування було виявлено, що педагогічні працівники у переважній більшості неухильно дотримуються норм академічної доброчесності і власним прикладом демонструють важливість дотримання норм академічної доброчесності у педагогічній діяльності.

У закладі освіти розроблено Положення про академічну доброчесність (педрада). Педагогічні працівники діють на засадах академічної доброчесності.  В опитуванні вони повідомляють, що для забезпечення академічної доброчесності у своїй професійній діяльності вони дотримуються положення про академічну доброчесність, прийняте в закладі; завжди дотримуються етичних правил та принципів, посилаються на джерела інформації, дотримуються авторського права, тощо. Під час спостережень за навчальними заняттями виявлено, що вчителі вживали заходів задля унеможливлення списування учнями, наголошували на правилах дотримання академічної доброчесності під час контрольних робіт.

Щоб запобігти випадкам порушень академічної доброчесності серед здобувачів освіти учителі проводять бесіди щодо дотримання академічної доброчесності (100%), знайомлять здобувачів освіти з основами авторського права (50%), дають завдання, які унеможливлюють списування (45%), використовують методичні матеріали для формування в дітей основ академічної доброчесності (45%).

Педагогічні працівники намагаються демонструвати власний приклад неухильного дотримання академічної доброчесності. При цьому проявляють неупередженість при оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти на підставі чітких критеріїв оцінювання навчальних досягнень  здобувачів освіти з навчальних предметів

60% опитаних учнів показали, що з ними регулярно проводять бесіди щодо дотримання академічної доброчесності, 40% – проводять, але не регулярно.

У коридорі, у класних куточках розміщена інформація про принципи доброчесності, види порушень та відповідальність.

У цілому за вимогою 3.4: достатній

Досягнення у порівнянні з минулим роком:

1. Переважна більшість учителів розробляють КТП, які відображають компетентнісний зміст викладання навчальних дисциплін.
2. 5% учителів розмістили власні методичні матеріали на освітніх сайтах «На Урок», «Всеосвіта», «Освіта UA».
3. У 2021-2022 н.р. портфоліо поновлено в учителів: Биховець Л.А., Влощинської Л.М., Герасимової К.П., Євич О.А., Луцької В.Г., Луцького Л.П., Сусло О.О., Сусло Ю.В., Чучваги С.М.
4. Усі педагогічні працівники пройшли курси підвищення кваліфікації.
5. 95% учителів проводили уроки в синхронному режимі під час запровадження технологій дистанційного навчання.
6. Троє вчителів долучилися до освітніх проєктів.
7. Збільшилася кількість учнів (з 40% до 60%), які вказують, що з ними регулярно проводять роботу щодо дотримання академічної доброчесності.

Висновки та рекомендації за напрямом 3 «Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти» 

 Для реалізації компетентнісного підходу до якісного викладання навчальних предметів педагогічним працівникам рекомендовано:

Педагогічним працівникам під час проведення навчальних занять:

− більше уваги приділяти формуванню підприємливості, екологічної грамотності і здорового життя як важливих компетентностей випускника закладу (як на уроках природничо-математичного так і суспільно-гуманітарного циклу);

− використовувати дослідницькі методи навчання, ставити і вирішувати проблемні питання,

− розв’язувати завдання практичного характеру, пов’язувати навчальний матеріал із життям;

− більше уваги приділяти розвитку в учнів навичок співпраці та формуванню культури командної роботи (проекти, кооперативне навчання);

− у обов’язковому порядку пояснювати критерії оцінювання форм роботи, які на уроці виконуються учнями, та виставлені їм оцінки;

− допомагати у визначенні власних цілей дитини у вивчені конкретної теми чи розділу навчального предмету;

− під час освітнього процесу формувати у здобувачів освіти відповідальне ставлення до навчання у усвідомлення його важливості для подальшого життя;

− використовування способів навчання, які відповідають індивідуальним особливостям учня;

− спонукати учнів до здійснення самооцінки власної діяльності;

− розроблення та розміщення вчителями власних інтернет-ресурсів (тестові перевірочні завдання, сценарії, розробки, матеріали для дистанційного навчання);

− покращити стан співпраці з батьками через учнівські щоденники, інші засоби комунікації;

− з метою підвищення кваліфікації, вдосконалення професійного розвитку адміністрації сприяти у проходженні педагогічними працівниками закладу освіти сертифікації.

УКРАЇНА

Замглайський ліцей

Ріпкинської селищної ради

 Н А К А З

31.08.2023                                           смт Замглай                      №61

Про результати самооцінювання педагогічної

діяльності педагогічних працівників закладу в 2022-2023 н.р.

На виконання рішення педагогічної ради від 31.08.2023 протокол №1

Н А К А З У Ю:

1. Вважати рівень організації освітніх і управлінських процесів у закладі освіти за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти» достатнім.
2. Адміністрації закладу:

1) Результати самооцінювання за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти» урахувати при розробці плану роботи закладу на 2023-2024 н.р. та складанні освітньої програми.

2) Розглянути та схвалити на засіданні педагогічної ради критерії, правила та процедури оцінювання результатів навченості здобувачів освіти.

Листопад 2023 р.

3) Оприлюднити критерії, правила та процедури оцінювання результатів навченості здобувачів освіти на сайті закладу.

Постійно

4) Визначити інформаційно-комунікаційгі системи (електронні освітні платформи), комунікаційні онлайн-сервіси та інструменти для оцінювання результатів навченості здобувачів освіти в умовах використання технологій дистанційного навчання.

3. Педагогічним працівникам:

1) Оприлюднити (поновити) пам’ятки, інформаційні стенди із критеріями обов’язкових видів робіт у навчальних кабінетах.

До 08.09.2023

2) Використовувати творчі, диференційовані завдання та завдання прикладного спрямування під час навчальних занять та у змісті домашніх завдань, орієнтованих на оволодіння учнями ключовими компетентностями та реалізацію індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

Постійно

3) Забезпечувати стабільний та оперативний зворотній зв’язок, використовуючи методики самооцінювання та взаємооцінювання.

Постійно

4) Запланувати курси підвищення кваліфікації з питання розроблення та адаптації критеріїв оцінювання.

Упродовж 2024 р.

4. Головам методичних об’єднань Тимошенко Т.А., Сусло Ю.В. організовувати методичні заходи для базової та старшої школи щодо застосування формувального оцінювання та з метою спостереження за динамікою розвитку учнів.

Упродовж 2023-2024 н.р

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника директора з навчально-виховної роботи Чучвагу С.М.

Директор ліцею                                                                    Юлія ДЖОЛА

ЗВІТ

«Про результати самооцінювання освітньої діяльності закладу за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти»  

у 2022-2023 н.р.»

Вимога 2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання результатів навчання

Критерій 2.1.1. Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання

Навчальні досягнення учнів у Замглайському ліцеї оцінюються за наявними й оприлюдненими критеріями, які враховують компетентнісний підхід у навчанні. Відповідно до освітньої програми закладу на 2022-2023 н.р. педагогічний колектив у своїй діяльності керується нормативними документами, передбаченими чинним освітнім законодавством у сфері оцінювання рівня навчальних досягнень учнів, використовуючи критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти розроблені МОН України. Критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання здобувачів освіти оприлюднені в різних формах та доступні для всіх учасників освітнього процесу. Так, критерії оцінювання оприлюднені в Освітній програмі закладу, на інформаційних стендах у предметних кабінетах, обговорені з учнями під час навчальних занять. Батьки ознайомлені з критеріями оцінювання на батьківських зустрічах. Під час анкетування вчителі повідомляють: 37,5% опитаних – розробляють власні критерії оцінювання, у тому числі разом з дітьми, 37,5%  – адаптують критерії МОН до роботи в закладі, однак 25% опитаних педагогічних працівників під час оцінювання використовують тільки критерії запропоновані МОН України.  Адаптовані критерії оцінювання вчителі розробляють з метою забезпечення чіткості, аргументованості та зрозумілості виставленої оцінки. Результати анкетування учнів виявили: 85,7% стверджують, що отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень. Проте, на жаль, 7% показують, що взагалі не отримують такої інформації від учителів та не беруть участі у розробці критеріїв оцінювання окремих видів робіт.

Під час спостереження за навчальними заняттями зафіксовано, що критерії оцінювання запропонованих завдань визначалися і обговорювалися з учнями лише на деяких уроках.

75% вчителів показують, що повідомляють критерії оцінювання на початку навчального року, 93,8% інформують на початку вивчення навчальної теми, 75% – пояснюють індивідуально.

42,9% учнів показують, що вчителі доступно й аргументовано виставляють оцінки, 35,7%  переконують, що вчителі в переважній більшості пояснюють вимоги до оцінювання , але аргументують оцінку лише на їхнє прохання, 14% вважають, що вчителі дуже рідко попередньо пояснюють вимоги до оцінювання, 7% – ніколи не пояснюють.

Проте, не в кожному навчальному кабінеті наявні пам’ятки, інформаційні стенди із критеріями обов’язкових видів робіт. Крім того, учителі не завжди застосовують адаптовані критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.

Критерій 2.1.2. Система оцінювання в закладі освіти сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання

Розвиток і формування ключових компетентностей є головним завданням навчального заняття. Слід відмітити, що на відвіданих заняттях спостерігався розвиток таких ключових компетентностей як спілкування державною мовою, на уроках англійської мови – спілкування іноземними мовами, на уроках природничого циклу – компетентності в природничих науках, на уроках української мови та літератури – соціальні та громадянські компетентності, на уроках інформатики – інформаційно-цифрова компетентність, на уроках трудового навчання – навчання впродовж життя.

У ході спостереження за проведенням навчальних занять відстежуються показники, які свідчать про застосування системи оцінювання, спрямованої на реалізацію компетентнісного підходу: здійснюється оцінювання на основі цілей та критеріїв; учням надається час для обдумування; відповіді учня супроводжуються уточнювальними запитаннями; надаються додаткові пояснення (за необхідності); забезпечується зворотний зв’язок щодо якості виконання завдань; використовуються прийоми самооцінювання і взаємооцінювання; відзначають досягнення учнів, учителі добирають домашнє завдання, спрямоване на оволодіння ключовими компетентностями.

Більшість учителів на навчальному занятті створюють атмосферу, за якої учні не бояться ставити запитання, робити помилки. Більшість педагогів дають можливість вибору рівня завдань і напрямків навчальної діяльності, добирають домашнє завдання, спрямоване на оволодіння ключовими компетентностями, однак не завжди озвучують критерії його оцінювання.

Отже, в основному вчителі застосовують систему оцінювання, що ґрунтується на компетентнісному підході, однак мало застосовують формувальне оцінювання.

Критерій 2.1.3. Здобувачі освіти вважають оцінювання результатів навчання справедливим і об’єктивним

Результати анкетування учнів і батьків показали наступне.

• • 57% учнів вважають, що в закладі в більшості випадків оцінюють навчальні досягнення справедливо,
  • 21% – стверджують, що справедливо, але
  • 14% вважають, що в більшості випадків несправедливо, а 7% – оцінюють не справедливо.
  • 63,2% батьків показують, що вчителі завжди справедливо оцінюють навчальні досягнення їхніх дітей,
  • 35,8% – переважно справедливо.

Отже, у цілому за вимогою 2.1 «Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх результатів навчання» встановлено рівень, що вимагає покращення.

Вимога 2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти

Критерій 2.2.1. У закладі освіти здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти

За результатами вивчення документації встановлено, що в закладі освіти двічі на рік проводяться моніторинги рівня навчальних досягнень учнів з усіх предметів інваріантної складової навчального плану. Моніторинги, що проводяться в закладі, переважно є аналізом результатів підсумкових контрольних робіт, аналізом балу семестрового оцінювання з певного предмета. Результати проведених моніторингів розглядаються на засіданнях педагогічної ради, методичних об’єднаннях, де заслуховуються питання особливостей оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, приймаються рішення щодо корекції професійної діяльності молодих педагогів, подолання освітніх труднощів здобувачів освіти та розробляються заходи підвищення рівня якості знань.

 У річному плані роботи закладу передбачено проведення внутрішніх моніторингів за рівнем знань учнів із навчальних предметів. Встановлено, що впродовж навчального року моніторинги проводяться із визначених закладом освіти предметів. У Стратегії розвитку закладу на 2020-2024 н.р. наявний графік моніторингів якості освіти та освітньої діяльності з усіх навчальних предметів. Так, у 2022-2023 н.р. здійснювався моніторинг якості освіти в початкових класах, з української мови та літератури, про що зазначено в протоколах педагогічної ради. Важливо відзначити, що протягом навчального року в закладі відстежувалися результати навченості здобувачів освіти з української мови, математики, навички читання в 2-4 класах, з української мови та математики в 5-11 класах, з історії України в 10-11 класах. Крім того, педагогічні працівники здійснюють моніторинг результатів навчальних досягнень здобувачів освіти 5-11 класах за результатами семестрового та річного оцінювання. Вони аналізують досягнення учнів, визначають освітні труднощі, планують роботу щодо їх подолання, корегують освітні траєкторії ліцеїстів.

Педагогічна рада розглядала результати семестрового та річного оцінювання навчальних досягнень учнів. Наявні накази по закладу, у яких зафіксовані результати оцінювання учнів. За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти.

Важливо вказати на результати навчальних досягнень учнів та динаміку набуття здобувачами освіти предметних та ключових компетентностей упродовж 2022-2023 н.р. (Додаток)

Під час оцінювання переважна більшість вчителів (85 %) аналізують рівень засвоєння учнем/ученицею навчальної теми, прослідковують динаміку результатів навчання учня/учениці з предмету (87 %), з’ясовують та аналізують її причини, визначають сильні сторони учня/учениці та розвивають їх (84 %), вважають, що роблять на заняттях все можливе, щоб діти вчилися успішно (68 %).

Критерій 2.2.2. У закладі освіти впроваджується система формувального оцінювання 

У ході анкетування педагогічні працівники вказали, що використовують поточне(62,5%), формувальне (93%), самооцінювання (81%), підсумкове (87%), взаємне оцінювання учнів (75%). Переважна більшість опитаних учнів отримують зворотній звʼязок від учителів щодо свого навчання. Так, 30% вважають, що усі вчителі, а 60% – більшість аргументують виставлені оцінки; 80% інформують, що всі вчителі, а 20% – більшість аналізують допущені помилки; 60% зазначають, що всі вчителі, 30% – більшість учителів визначають шляхи покращення результатів навчання; 50% вважають, що всі, 30% – більшість заохочують до подальшого навчання (хоча 10% стверджують, що заохочують лише окремі вчителі, 10% – у поодиноких випадках).

У закладі в 1-4 класах наявні учнівські портфоліо, де зібрані роботи дітей за навчальний період.

Формувальне оцінювання можна простежити через записи в учнівських зошитах, оцінювання діагностувальних робіт, щоденні спостереження за навчальним поступом кожного учня/учениці, оформлення свідоцтва досягнень учнів Нової української школи. Самоаналіз вчителями власної педагогічної діяльності свідчить, що педагоги найчастіше використовують такі аспекти формувального оцінювання: заохочення, інтерактивні вправи, встановлення зворотнього зв’язку, індекс-карти, створення ситуації успіху, рефлексія, використання портфоліо.

Здобувачі освіти вважають, що в закладі оцінювання здійснюється з метою визначення їхнього рівня знань – 50%, відстеження індивідуального прогресу – 35%, але 29% стверджують, що не розуміють, з якою метою здійснюється оцінювання в закладі.

Педагоги зазначають, що вони здійснюють відстеження результатів навченості здобувачів освіти шляхом формування предметних компетентностей, залучення дітей до участі в конкурсах, навчальних проєктах, проводять індивідуальні консультації, через активну співпрацю з батьками, здійснюють мотивацію до вивчення навчальних предметів, тощо.

Однак, за результатами спостереження за навчальними заняттями  встановлено, що не всі вчителі спрямовують оцінювання навчальних досягнень на індивідуальний поступ учня. Спостереження за навчальними заняттями показало, що засади формувального оцінювання в закладі системно впроваджуються в початковій школі. Вчителі у 5-11 класах у поодиноких випадках за допомогою оцінювання відстежуюгь особистісний поступ здобувачів освіти.

І хоча вчителі надавали ліцеїстам час на обдумування відповіді, перш ніж її отримати, супроводжували відповідь учня уточнюючими запитаннями, проте зворотній звʼязок щодо якості виконання завдань спостерігався не завжди. Частина вчителів під час оцінювання навчальної діяльності ліцеїстів не дотримувалися чіткості в критеріях оцінювання, не пропонували дітям способи підвищення якості знань. На відвіданих заняттях 6-11 класів учителі не завжди використовували формувальне оцінювання.

Отже, у цілому за вимогою 2.2 «Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти» встановлено достатній рівень.

 Вимога 2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання

Критерій 2.3.1. Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання

Анкетування здобувачів освіти показало, що вчителі підтримують учнів

(так – 30%, переважно так – 60%, переважно ні – 10%), вірять у них та їх успіхи (так – 50%,переважно так – 45%), поважають (так – 40%, переважно так – 55%, ні – 5%), на прохання дітей допомагають їм (так – 45%, переважно так – 55%). Таким чином, на думку дітей, педагогічні працівники переважно надають їм необхідну допомогу в навчальній діяльності.

Слід відмітити, що більшість опитаних (57%) відповідально ставиться до навчання, усвідомлюють його важливість для подальшого життя, і заклад таку відповідальність розвиває, 21% показують, що відповідально ставляться до навчання, проте частина з них (14%) зазначають, що заклад освіти не формує відповідальне ставлення до навчання у здобувачів освіти, ліцей цю відповідальність не розвиває.

Отже, здобувачі освіти отримують можливість вибору рівня навчальних

завдань і напрямів навчальної діяльності та необхідну допомогу в навчальній

діяльності. Більшість здобувачів освіти відповідально ставиться до процесу

навчання.

Критерій 2.3.2. Заклад освіти забезпечує самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти

27% опитаних учнів інформують, що постійно, 56% – здебільшого, 14% – дуже рідко здійснюють самооцінювання результатів своєї роботи під час занять. Спостереження за навчальними заняттями показали, що більшість вчителів застосовують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання учнів на різних етапах уроку. Це підтверджує,  переважна більшість опитаних педагогічних працівників, які зазначили під час анкетування про використання прийомів самооцінювання (83 %) та взаємооцінювання (77 %) на уроках, та відповіді учнів, які пройшли анкетування (про використання даних елементів формувального оцінювання зазначили переважна більшість (83 %) опитаних учнів).

Отже, у цілому за вимогою 2.3 «Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання» встановлено достатній рівень.

 За результатами вивчення критеріїв, індикаторів та інструментарію

оцінити вимогу 2. «Система оцінювання здобувачів освіти» на достатній рівень.

Рекомендації

І. Адміністрації закладу

1. 1. На педагогічні раді розглянути та схвалити критерії, правила та процедури оцінювання результатів навченості здобувачів освіти в закладі.
   2. Оприлюднити критерії, правила та процедури оцінювання результатів навченості здобувачів освіти на на сайті закладу.
   3. Визначити конкретні інформаційно-телекомунікаційні системи (електронні освітні платформи), комунікаційні онлайн сервіси та інструменти для оцінювання результатів навченості здобувачів освіти в умовах використання технологій дистанційного навчання.
   4. Мотивувати педагогів до розроблення власних критеріїв оцінювання;

ІІ. Педагогічним працівникам:

1. 1. Оприлюднити/поновити пам’ятки, інформаційні стенди із критеріями обов’язкових видів робіт у навчальних кабінетах.
   2. Використовувати творчі, диференційовані завдання та завдань прикладного спрямування під час навчальних занять та у змісті домашніх завдань, орієнтованих на оволодіння учнями ключовими компетентностями та реалізацію індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти; оприлюднювати критерії оцінювання відповідних завдань.
   3. Забезпечити стабільний та оперативний зворотній зв’язок, використовуючи методики самооцінювання і взаємооцінювання;
   4. Запланувати курси підвищення кваліфікації з питання розроблення та адаптації критеріїв оцінювання

ІІІ. Головам методичних обʼєднань:

1. 1. Організувати методичні заходи для вчителів базової та старшої школи щодо застосування формувального оцінювання та з метою спостереження за динамікою розвитку учнів.

Вимога 3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти

 Критерій 3.1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність

З метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти педагогічними працівниками здійснюється ефективне планування своєї діяльності. За підсумками вивченої документації (календарно-тематичного планування вчителів), результатами самооцінювання педагогами своєї діяльності в поточному навчальному році можна зробити висновок, що всі вчителі закладу освіти планують викладацьку діяльність, розробляють напрямки самоосвіти на майбутній навчальний рік, створюють  календарно-тематичне планування на основі чинних навчальних/модельних програм. При цьому орієнтуються на Державні стандарти освіти. Календарно-тематичне планування відповідає освітній програмі закладу. У закладі освіти двічі на рік видаються наказ про підготовку календарно-тематичного планування (накази від 13.09.2024 №88, від 10.01.2025 №8). Календарно-тематичні плани складаються на семестр та погоджуються на засіданнях предметних методичних об’єднань учителів закладу освіти і заступником директора з навчально-виховної роботи. Календарно-тематичне планування розробляється не тільки для класно-урочної, але й для інших форм освітнього процесу: корекційно-розвиткових занять з учнями з особливими освітніми потребами, роботи класних керівників, роботи педагога-організатора, бібліотекаря, практичного психолога,  соціального педагога, роботи методичних об’єднань, психолого-педагогічного семінару «Сучасний урок», роботи з молодими та малодосвідченими учителями. Відповідно до річного плану роботи закладу та програми здійснення внутрішнього моніторингу адміністрацією здійснюється вивчення календарно-тематичного планування педагогічних працівників один раз на семестр.. На засіданнях методичних об’єднань учителів-предметників аналізується ефективність календарно-тематичного планування, стан його виконання, результативність власної педагогічної діяльності.

При складанні календарно-тематичного планування помітна системність роботи вчителів. Результати анкетування педагогічних працівників свідчать, що переважна більшість з них самостійно складають КТП, враховуючи умови роботи та специфіку класів. При складанні КТП 100% вчителів враховують рекомендації МОН України, 63% – упроваджують власний досвід, 63% – користуються зразками, які пропонуються фаховими виданнями, 70% – упроваджують власний досвід, 63% запозичують досвід у колег та знайомляться із зразками КТП у фахових виданнях, 18%  створюють КТП спільно з колегами.

Календарно-тематичне планування на 2024-2025 н.р. складено вчителями на кожний клас відповідно до навчальних програм і вимог Державних освітніх стандартів, що передбачені освітньою програмою закладу  на 2024-2025н.р.

Під час розроблення календарно-тематичних планів учителі самостійно вибудовували послідовність формування очікуваних результатів навчання учнів, враховують при цьому розгортання змісту в підручниках та можливості учнів класів. У календарних планах учителів початкових класів простежується ідея інтеграції навчальних предметів та дослідницький підхід до формування умінь, організація пошуку інформації з різних джерел, розвиток критичного мислення, творчість під час виконання практичних завдань. Показовим є те, що частина педагогів зосередили увагу на життєво важливій для учня й суспільства меті – увиразнили ключові компетентності.

Учителі аналізують результативність власної педагогічної діяльності з метою подальшого коригування календарно-тематичного плану з відповідного навчального предмета (курсу).

Планування вчитеді здійснюють у довільній фломі. Переважно педагоги визначають зміст програмового матеріалу, очікувані результати навчання, ключові компетентності, форми діяльності під час занять та групи результатів оцінювання (для 5-7 класів).

Адміністрація впродовж навчального року здійснює моніторинг виконання освітніх програм та календарних через спостереження за навчальними заняттями, вивчення записів у класних журналах, семестрові звіти учителів про виконання навчальних програм. Календарно-тематичне планування педагогічних працівників закладу освіти забезпечує досягнення очікуваних результатів навчання, що передбачені для даного віку учнів Державними стандартами загальної середньої освіти та сприяють компетентнісному підходу у навчанні.

Уцілому за критерієм 3.1.1.-  достатній рівень

Критерій 3.1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти

За підсумками спостереження за проведеними навчальними заняттями, вивчення документації (календарно-тематичних планів, результатів діагностувальних, підсумкових та контрольних робіт) можна зробити висновок, що педагогічні працівники використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, у тому числі технології дистанційного навчання у разі потреби.

У 2024-2025 навчальному році педагогічний  колектив завершував роботу над методичною проблемою «Реалізація сучасних педагогічних технологій освіти на засадах компетентнісного підходу в контексті положень «Нової української школи» (IV етап, узагальнюючий, підсумковий).

Працюючи над методичною темою закладу, педагогічний колектив упроваджує в освітній процес форми і методи роботи, які сприяють розвитку творчої, пошукової та аналітичної роботи учнів. Учителі формують здатність застосовувати інформаційно-комунікаційні ресурси в умовах віддаленого навчання для пошуку відповідей на поставлені завдання. Більшість  з них конкретизують мету і завдання уроку, наголошують на очікуваних результатах, залучають до цього процесу здобувачів освіти, здійснюють поділ змісту теми на навчальні ситуації, формулюють цільові завдання до кожної навчальної ситуації, здійснюють вибір методів навчання, відповідно до цільових завдань за їх дидактичними функціями, порівнюють досягнуті результати на уроці з очікуваними. Більшість педпрацівників обирають форми організації навчальної діяльності – індивідуально-самостійну, парну, групову, фронтальну – відповідно до змісту та форм роботи; надають переваги особистісно-зорієнтованому навчанню, індивідуалізації та диференціації навчання. Більшість вчителів застосовують інтерактивні технології, універсальні для розвитку життєвих компетенцій, уміння колегіально вирішувати завдання. Педпрацівники забезпечують здійснення рефлексії навчальної діяльності, реалізують моніторинг рівня сформованих компетенцій, а при оцінюванні враховують набуття учнями предметних компетентностей, умінь вирішувати проблеми, пов’язані з навчальною темою. Усі педагогічні працівники під час проведення навчальних занять здійснюють розвиток і формування більшості ключових компетентностей учні.  Переважна більшість відвіданих занять були присвячені формуванню комунікативних компетентностей, уміння навчатися упродовж життя, розвитку інформаційно-цифрової, соціальних і громадянських компетентностей, половина – формуванню компетентностей в природничих науках і технологіях, третина  – математичної грамотності (переважно на уроках математичного циклу) та  формуванню екологічної грамотності й здорового способу життя. Однак менше учителі працюють над формування компетентності ініціативності та підприємливості. На більшості уроках простежувалася активна співпраця вчителя та учнів на засадах партнерства. Педагоги використoвували груповi, проєктні, дослiдницькi технологiї та методи навчання, спрямованi на формування ключових компетентностей i наскрiзних умiнь здобувачiв освiти. Достатня увага придiлялася формуванню в yчнів таких ключових компетентностей, як спiлкування державною мовою, навчання впродовж життя, громадянська, інформацiйно-комунiкацiйна, культурна, спілкування іноземними мовами та математична грамотнiсть, а також формуванню в учнiв суспiльних та загальнолюдських цiнностей, соціальної емпатiї, толерантностi, iнклюзивної культури, створення атмосфери довiри, доброзичливостi, спiвпрацi на засадах взаємоповаги та партнерства, сприйняття думки учнів, їх поглядів, спрямовують зміст навчального матеріалу на виховання в учнів патріотизму, поваги до державної мови, культури, реалізують наскрізні змістові лінії.

Питання впровадження компетентнісного підходу розглядаються на засіданнях методичної ради, засіданнях предметних методичних обʼєднань, нарадах при директорові, на засіданні психолого-педагогічного семінару «Сучасний урок».

Крім того, учителі, які викладають у 1-7 класах реалізують Концепцію Нової української школи через проведення навчальних занять на компетентнісній основі, впровадження інтегрованого навчання, діяльнісного підходу до викладання навчальних предметів, активне використання ІКТ та створення розвивального безбар’єрного освітнього простору.

Уцілому за критерієм – достатній рівень.

 Критерій 3.1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти

Результати опитування показали, що більшість педпрацівників закладу освіти формують комунікативну компетентність у співпраці зі здобувачем знань, здійснюють диференціацію навчальної діяльності, надають консультаційну допомогу і підтримку, спільно проводять дослідження, разом спостерігають за результатами.

У закладі освіти не розроблені індивідуальні освітні траєкторії для обдарованих учнів.

Проте у закладі навчалося чоттири учні з особливими освітніми потребами, які здобували освіту за індивідуальними освітніми траєкторіями. Зокрема, у ліцеї видано накази по закладу від 30.08.2024 №69 «Про організацію інклюзивного навчання учнів у 2024-20225 н.р», від 06.09.2024 №85 «Про організацію моніторингу реалізації  індивідуальних освітніх траєкторій учнів з особливими освітніми потребами в 2024-2025 н.р.». Упродовж навчального року відповідно до наказу здійснювався моніторинг інклюзивного навчання.  Були розроблені індивідуальні програми розвитку учнів з особливими освітніми потребами, які містили індивідуальні навчальні плани для дітей. Створені команди психолого-педагогічного супроводу для цих учнів. Заклад забезпечений послугами асистентів учителів у кожному інклюзивному класі. Надавалися корекційно-розвиткові послуги (проводилися корекційно-розвиткові заняття педагогічними працівниками згідно з укладеними цивільно-правовими угодами). Забезпечена співпраця з Ріпкинським ІРЦ. Оформлена ресурсна кімната.

Зокрема, до складу команд психолого-педагогічного супроводу учнів з особливими освітніми потребами входили педагогічні працівники, які укладали та корегували ІПР дітей, фахівці Ріпкинського ІРЦ та батьки дітей з ООП, про що  свідчать протоколи засідань команд.

На початку навчального року для учнів 3, 7 класів розроблено модифіковані програми, які враховували освітні труднощі дітей, рівень підтримки в закладі та особливості розвитку здобувачів освіти.  Асистенти вчителів працювали відповідно до річних планів роботи, у які вносили зміни через запровадження технологій дистанційного навчання. Упродовж навчального року було проведено по 4 засідань Команд супроводу. Результати моніторингу реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів з ООП проаналізовано на засіданні педагогічної ради від 30.05.2024 №9.

Уцілому за критерієм – достатній рівень

Критерій 3.1.4. Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо)

     Більшість педагогічних працівників створюють та використовують власні освітні електронні та паперові ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки) на всіх етапах проведення навчальних занять. Вони розробляють електронні презентації, плани-конспекти, сценарії проведення навчальних занять, додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків, практичні й проєктні завдання для роботи учнів під час проведення навчальних занять та вдома, завдання для самостійного опрацювання учнями, календарно-тематичні плани, електронні освітні ресурси для дистанційного навчання), створюють онлайн тести для здійснення контролю знань учнів, дидактичні матеріали для організації поточного та тематичного оцінювання. Створені електронні ресурси використовуються у власній діяльності та з метою обміну педагогічним досвідом.

Педагоги створили та поповнюють власні блоги (Воскресенська А.М., Сусло Ю.В., Біб А.О.). Крім того, створено блог учителів м/о природничо-математичних дисциплін. 25% вчителів розмістили власні методичні матеріали на освітніх платформах (Джола Ю.М., Биховець Л.А., Лоєвець С.П., Луцька В.Г., Сусло Ю.В., Тимошенко Т.А., Чучвага С.М.). Проте у фахових друкованих виданнях учителі закладу в цьому році публікацій не розміщували.

Однак мають публікації з професійної тематики лише 35% учителів, решта –  не мають оприлюднених власних методичних розробок, аргументуючи це нестачею вільного часу. Хоча в закладі склалася практика проведення показових уроків та майстерок під час методичних активностей (про що зазначалося в протоколі засідання педагогічної ради від 22.05.2025 №8).

Уцілому за критерієм – вимагає покращення.

 Критерій 3.1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку

Переважна більшість учителів використовують зміст навчальних ресурсів для формування суспільних цінностей, виховання патріотизму у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку. За підсумками спостереження за проведеними навчальними заняттями простежується наскрізний процес виховання практично з усіх предметів. Педагоги використовують зміст предмету (курсу), інтегрованих змістових ліній для формування суспільних цінностей, виховання патріотизму. Під час відвідування навчальних занять спостерігалась робота вчителів щодо  виховання в дітей поваги до державної мови, культури, законів України, формування в дітей загальнолюдських цінностей, навички співпраці та культури командної роботи,  створення атмосфери довіри, доброзичливості, співпраці. У закладі здійснюються моніторингу щодо формування суспільних цінностей у здобувачів освіти. Результати моніторингів зафіксовані в наказах: від 28.03.2025 №24 «Про підсумки моніторингу ціннісного ставлення учнів до сім’ї, родини, людей» та від 01.05.2025 №36 «Про підсумки моніторингу ціннісного ставлення учнів до себе».

Уцілому за критерієм – достатній рівень

 Критерій 3.1.6. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі

На засіданні педагогічної ради від 30.08.2024 №1 схвалені дистанційні платформи для проведення віддалених навчальних занять, якими користуються учителі закладу.

Усі  вчителі використовують ІКТ в освітньому процесі. Під час уроків та позаурочних заходів учителі використовують комп’ютерні презентації, відеоматеріали, онлай-тести, руханки, конференції ZOOM, можливості Classrom (в умовах використання технологій дистанційного навчання), тощо. Із навчальною метою педагоги використовують медіаресурси, пошук інформації в мережі Інтернет.

 Спостереження за навчальними заняттями показали, що близько 75% здобувачів освіти були присутніми на дистанційних уроках.  Причому, найкраще такі уроки відвідували учні 6-9 класів.

Педагогічні працівники користуються мультимедійними конспектами-презентаціями, що містять короткий текст, основні терміни й поняття, малюнки, відеофрагменти, схеми й графіки, цифрові фото або відскановані ілюстрації, 3D-анімації. Матеріали до уроків учителі, як правило, розробляють самостійно.

У ході спостереження виявлено, що переважна більшість педагогів закладу використовують ІКТ у своїй професійній діяльності, класного керівника, члена м/о:  для пояснення навчального матеріалу, активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти, для унаочнення уроків, шкільних заходів. Використовують готові освітні ресурси: електронні презентації, відеоматеріали, електронні підручники, інтернет-технології для пошуку актуальної інформації.

Крім того, на заняттях використовуються аудіо матеріали,  віртуальні подорожі або екскурсії. У роботі зі старшокласниками педагоги застосовують онлайн-тести для підготовки до НМТ як на уроках, так і для виконання домашніх завдань. ІКТ-компетентість учнів на уроках формується під час оформлення навчальних проєктів, виконання практичних вправ, творчих робіт.

Це свідчить про системний підхід у використанні педагогічними працівниками ІКТ.

Уцілому за критерієм – достатній рівень

 Уцілому за вимогою 3.1: достатній рівень

 Вимога 3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

 Критерій 3.2.1.Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми  з особливими освітніми потребами

Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток з урахуванням цілей та напрямків розвитку освітньої політики, обираючи кількість, види, форми та напрями підвищення рівня власної майстерності, у тому числі щодо особливостей роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Щороку в закладі на засіданні педагогічної ради затверджується план підвищення кваліфікації педагогічних працівників на календарний рік.

Так у 2024 році педагоги ліцею отримали 75 документів про підвищення кваліфікації. Зокрема:

Свідоцтв  –  10, з них:

• 5 – За програмами підвищення кваліфікації вчителів-предметників (Джола Ю.М., Бугрим В.А., Демченкова Н.І. (2), Остапенко М.М.).
• 2 – За програмою підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які працюють в інклюзивних класах (Сусло О.О., Павлюк Т.О.).
• 2 – За програмою підвищення кваліфікації керівників, заступників керівників закладів освіти (Джола Ю.М., Тимошенко Т.А.).
• 1 – За програмою підвищення кваліфікації шкільних бібліотекарів (Герасимова К.П.).

Сертифікатів –   65 , з них:

• 3 – За програмою підготовки експертів до оцінювання професійних компетентностей вчителів під час сертифікації вчителів (Джола Ю.М., Дебела Т.В., Чучвага С.М.).
• 22 – За програмами підвищення кваліфікації педагогічних працівників в умовах реалізації ДСБС0 (Джола Ю.М. (2), Чучвага с.М. (2), Тимошенко Т.А. (2), Ридя О.А. (2), Луцька В.Г. (2), Ковальчук Я.Ю., Сусло Ю.В. (3), Воскресенська А.М., Биховець Л.А., Бугрим В.А., Сусло О.О., Мороз Т.Л., Остапенко М.М., Соловей В.Г. (2) ).
• 14 – За тематичними напрямками (Біб А.О, Дебела Т.В., Тимошенко Т.А., Чучвага С.М., Євич О.А., Ковальчук Я.Ю., Луцька В.Г., луцький Л.П., Сусло Ю.В.).
• 9 – За напрямом надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу (Джола Ю.М., Влощинська Л.М., А.М., Євич О.А. (3), Лоєвець С.П. (2), Тимошенко Т.А., Ридя О.А., Мороз Т.Л., Соловей В.Г.).
• 5 – За напрямом організації інклюзивного навчання (Влощинська Л.М., Бугрим В.А., Ковальчук Я.Ю., Ремезь І.Ф., Ручко А.М.).
• 3 – За напрямком впровадження діяльнісних підходів в НУШ (Джола Ю.М., Ковальчук Я.Ю., Чучвага С.М.)
• 2 – З питань оцінювання здобувачів освіти (Ковальчук Я.Ю., Мороз Т.Л.)
• 1 – З питань організація харчування та формування навичок здорового харчування в закладах освіти (Джола Ю.М.)
• 2 – За напрямком захисту прав Дітей у надзвичайних ситуаціях (Євич О.А. (2)).
• 3 – За напрямом здоров’язберігаючих стратегій (Влощинська Л.М., Лоєвець С.П., Чучвага С.М.).

82% опитаних педагогів надають перевагу курсам ІПО, 90% – самоосвіті, 63% – відвідують тренінги, вебінари, 55,5% педагогів користуються онлайн сервісами для підвищення власної професійної майстерності.

Також учителі є постійними учасниками вебінарів на різних інтернет платформах (EdCamp, На урок, PROMETHEUS, ED ERA, Всеосвіта тощо).

Уцілому за критерієм – достатній рівень

Критерій 3.2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти

У закладі освіти впроваджується інноваційна діяльність. Педагогічні працівники здійснюють експертну діяльність. Джола Ю.М., Чучвага С.М. є освітніми експертами під час проведення інституційних аудитів закладів освіти в Чернігівській області. Директор закладу Джола Ю.М. у квітні-травні 2025 року брала участь  у проведенні інституційного аудиту Менського опорного закладу. (лист Управління ДСЯО у Чернігівській області від 09.04.2025 №01-15/273)

Крім того, у закладі є сертифікований освітній експерт з проведення інституційного аудиту (до аудиту ще не залучався). У ліцеї є сертифіковані учителі – учитель початкових класів та учитель історії. Чотири вчителі брали участь у проведені сертифікації учителів початкових класів, математики, історії. Є сертифікований освітній експерт з проведення сертифікації вчителів англійської мови (до сертифікації ще не залучався).

Учитель історії Чучвага С.М. з грудня 2021 року бере участь у проекті «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність».

Уцілому за критерієм – вимагає покращення

  Уцілому за вимогою 3.2: достатній рівень

Вимога 3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти

 Критерій 3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства

Освітня діяльність у закладі грунтується на засадах педагогіки партнерства та застосуванні вчителями особистісно орієнтованого підходу до учнів.

За результатами спостереження за проведенням навчальних занять більшість педагогічних працівників використовують форми роботи, спрямовані на формування взаємин зі здобувачами освіти: забезпечують в ході освітнього процесу психологічний комфорт дитини, надають можливість учню вільно висловлювати свою думку. Під час відвідування навчальних занять не було виявлено агресивного впливу вчителів на здобувачів освіти. Педагоги максимально враховують права дитини, її здібності, потреби та інтереси, на практиці реалізуючи принцип дитино центризму. Отже, встановлено, що відносини між учасниками освітнього процесу доброзичливі, будуються на взаємодії, взаємоповазі та співпраці один з одним.

42% опитаних учнів вважають,що їх думка вислуховується і в повній мірі враховується, 42% – враховується з окремих предметів, 8% вважають, що вчителі навязують свою думку як єдино правильну.

Педагогічні працівники закладу освіти використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти із застосуванням особистісно орієнтованого підходу. У закладі  проводяться заходи із впровадженням особистісно орієнтованого навчання: розроблення календарних та поурочних планів, у змісті яких спостерігається особистісно орієнтований підхід у навчанні; інформування учнів про очікувані результати навчання та перелік завдань під час вивчення кожної теми; розроблення диференційованих завдань для роботи з учнями; розроблення завдань, на які не можна знайти готової відповіді в підручниках та інших інформаційних джерелах, розроблення завдань для учнів з особливими освітніми потребами.

За підсумками анкетування 84% здобувачів освіти відповіли, що результати навчання залежать виключно від їхньої праці та наполегливості, 47% – від рівня викладання, 15% – від об’єктивного оцінювання їхніх навчальних досягнень, по 26% – від їхньої праці та батьків, які мотивують їх до навчання твід поблажливого ставлення вчителів, від обєктивного оцінювання – 21%. Від педагогічних працівників здобувачі освіти отримують зворотний звʼязок щодо їхнього навчання у різних формах: 15% здобувачів освіти вважає, що аргументацію виставлених оцінок отримують від усіх вчителів, 80% – від більшості вчителів, 5% – від окремих учителів. 25% здобувачів освіти вважає, що аналіз допущених помилок отримують від усіх вчителів, 45% – від більшості вчителів, 30% – від окремих вчителів. Визначення шляхів покращення від усіх учителів отримують 15%,  від більшості – 65%, від окремих – 20%, ніколи не отримують – 5%. 25% учнів вважають, що заохочення до подальшого навчання здійснюють усі учителі, 45% – більшість учителів, 30% – у поодиноких випадках. Результати анкетування свідчать, що педагоги не проводять системну роботу щодо здійснення зворотнього зв’язку із здобувачами освіти.

У закладі діє учнівське самоврядування, представники якого беруть участь у діяльності закладу, у тому чисті з питань, що стосуються удосконалення освітнього середовища, у заходах із забезпечення якості освіти та розробленні плану роботи закладу,  правил поведінки для здобувачів освіти, академічної доброчесності, освітньої програми. На постійній основі діє рада школи, яка розглядає питання, визначені відповідним Положенням.

Уцілому за критерієм – достатній рівень

 Критерій 3.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з запитань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок

У закладі налагоджена конструктивна комунікація педагогічних працівників із батьками здобувачів освіти в різних формах шляхом індивідуального спілкування (100%), на батьківських зустрічах (60%), під час анкетування батьків. Форми та зміст співпраці з батьками відображені в річному плані роботи закладу. Здійснюється аналіз результатів проведених заходів та у разі необхідності вносяться корективи задля налагодження партнерства між вчителями та батьківською громадою.

Зокрема, річний план роботи закладу містить заходи, які передбачають батьківські консультації, реалізацію спільних заходів (участь у загальноліцейних та класних виховних годинах, відвідування уроків, батьківських лекторіїв), індивідуальні бесіди з керівництвом, вчителями-предметниками, консультації практичного психолога, соціального педагога.

Переважна більшість батьків (76%) під час анкетування відповіли, що зворотній зв’язок педагогів з батьками здійснюються системно, 17% відповіли, що майже постійно. Найчастіше батьки у розв’язанні проблемних ситуацій з дитиною розраховують на класного керівника (100%), на директора (35%), на заступників директора і психолога (по 23%), на педагогів (5%). Це свідчить про довірливі стосунки та високий рівень організації роботи класних керівників. Переважно батьки отримують інформацію про діяльність закладу освіти від класних керівників (82%), під час батьківських зборів (64%), ліцейної групи у соцмережах (41%), черпають інформацію із сайту (5%).

У цілому за критерієм – достатній рівень

 Критерій 3.3.3 У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці

Одним із чинників, що впливає на професійне зростання педагогів є співпраця і комунікація з колегами. Загалом така взаємодія між вчителями закладу освіти відбувається через роботу педагогічної ради, методичних нарад за участю директора, діяльності методичної ради ліцею,  взаємовідвідування навчальних занять, участі у роботі методичного об’єднання, засіданнях психолого-педагогічного семінару «Сучасний урок», роботі атестаційної комісії, засіданнях Команд психолого-педагогічного супроводу учнів з особливими освітніми потребами, проведенні спільних методичних заходів. Необхідно зазначити, що в закладі організовано педагогічне наставництво як ефективної форми професійної співпраці, що зафіксовано плані методичної роботи.

Педагогічні працівники закладу освіти надають методичну підтримку колегам, обмінюються досвідом: проводять консультації, навчальні семінари, майстерки предметних з метою обміну педагогічним досвідом проводять показові уроки. 

Діють 4 методичних об’єднання вчителів, діяльність яких  побудована на основі різних форм взаємодії, ініціатив щодо забезпечення якості освіти закладом, активною участю в педагогічних радах. Засідання предметних м/о проходять у різних формах: перегляд та обговорення презентацій, робота в методичних групах, практичне напрацювання рекомендацій щодо актуальних проблем, практичні заняття з елементами тренінгу, круглий стіл, створення колективного творчого портфоліо, проведення майстер-класів, інтерективних занять, тощо.

У 2024-2025 н.р. згідно з планом працювала «Школа молодого вчителя». У закладі практикується наставництво. Наставником молодого вчителя української мови та літератури Воскресенської А.М. є Демченкова Н.І. (учитель української мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії, старший учитель); наставником спеціаліста асистента вчителя Згонник Л.В. є Чучвага С.М.(заступник директора з НВР, учитель вищої кваліфікаційної категорії, старший учитель), що зафіксовано в рішенні педради від 30.08.2024 №1.

Форми професійної співпраці відображені в плані роботи закладу та планах роботи МО, плані роботи «Школи молодого вчителя», у плані методичної роботи закладу. Для обміну досвідом та набуття теоретичних знань для педагогів у закладі працює психолого-педагогічний семінар «Сучасний урок», робота якого відображена в річному плані роботи закладу.

За наслідками анкетування педагогічних працівників установлено, що у закладі створені усі умови для співпраці педагогів (100%).

Уцілому за критерієм – високий рівень

 Уцілому за вимогою – достатній рівень

Вимога 3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

 Критерій 3.4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної діяльності дотримуються академічної доброчесності

Педагогічні працівники діють на засадах академічної доброчесності. У закладі освіти розроблено Положення про академічну доброчесність. Робота щодо формування принципів академічної доброчесності усіх учасників освітнього процесу в ліцеї в 2024-2025 н.р. здійснювалася відповідно до плану, затвердженого наказом від 30.08.2024 №64 «Про затвердження Плану заходів з організації педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності в 2024-2025 навчальному році». Результати виконання Плану проаналізовані в наказі від 30.05.2025 № 61«Про виконання Плану заходів з організації  педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності в 2024-2025 навчальному році».

Більшість педагогів зазначили, що проводять роботу із здобувачами освіти щодо запобігання випадкам порушень академічної доброчесності серед здобувачів освіти (списування, плагіат, фальсифікація тощо), проводять бесіди щодо дотримання академічної доброчесності. Близько половини опитаних учителів (55,5%) зазначають, що готують завдання, виконання яких унеможливлюють списування, 40,5% знайомлять здобувачів освіти з основами авторського права під час навчальних занять, 18% педагогів використовують власні методичні розробки для формування основ академічної доброчесності. Ці результати анкетування підтверджуються під час відвідування уроків. Так, під час спостереження за навчальними заняттями встановлено, що вчителі діють на засадах академічної доброчесності, різними прийомами роботи запобігають списуванню. Для цього використовуються групові форми роботи, робота в парах, вчителями готуються завдання, що запобігають списуванню. За результатами анкетування 68% здобувачів освіти зазначають, що вчителі регулярно проводять бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності: неприпустимість списування та плагіату, необхідності вказувати джерела інформації, які використовуються тощо. Проте 20% переконують зазначають, що заходи проводяться не регулярно, 15% – тільки на початку року. Це свідчить про недостатню роботу педагогічного колективу закладу з цього питання.

Щоб запобігти випадкам порушень академічної доброчесності серед здобувачів освіти учителі проводять бесіди щодо дотримання академічної доброчесності (100%), знайомлять здобувачів освіти з основами авторського права (50%), дають завдання, які унеможливлюють списування (45%), використовують методичні матеріали для формування в дітей основ академічної доброчесності (45%).

Педагогічні працівники намагаються демонструвати власний приклад неухильного дотримання академічної доброчесності. При цьому проявляють неупередженість при оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти на підставі чітких критеріїв оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з навчальних предметів

60% опитаних учнів показали, що з ними регулярно проводять бесіди щодо дотримання академічної доброчесності, 40% – проводять, але не регулярно.

У коридорі, у класних куточках розміщена інформація про принципи доброчесності, види порушень та відповідальності за них.

У цілому за вимогою 3.4 – достатній рівень

Висновки та рекомендації за напрямом 3 «Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти».

Для реалізації компетентнісного підходу до якісного викладання навчальних предметів рекомендовано:

1. Педагогічним працівникам під час проведення навчальних занять:

− більше уваги приділяти формуванню підприємливості, екологічної грамотності і здорового способу життя як важливих компетентностей випускника закладу (як на урокахз усіх освітніх галузей);

− використовувати дослідницькі методи навчання, ставити і вирішувати проблемні питання,

розв’язувати завдання практичного характеру, пов’язувати навчальний матеріал із життям;

− більше уваги приділяти розвитку в учнів навичок співпраці та формуванню культури командної роботи (проекти, кооперативне навчання);

− у обов’язковому порядку пояснювати критерії оцінювання форм роботи, які на уроці виконуються учнями, та аргументувати виставлені їм оцінки;

– допомагати у визначенні власних цілей дитини у вивчені конкретної теми чи розділу навчального предмету;

– під час освітнього процесу формувати у здобувачів освіти відповідальне ставлення до навчання й усвідомлення його важливості для подальшого життя;

– спонукати учнів до здійснення самооцінки власної діяльності;

– розробляти та поширювати власні методичні напрацювання серед освітянської спільноти (тестові перевірочні завдання, сценарії, розробки, матеріали для дистанційного навчання);

2. Адміністрації закладу

• На засіданні педагогічної ради розглянути питання впровадження в закладі освіти проєктної, експериментальної, наукової, проєктної діяльності та подальшого розширення можливостей для самореалізації педагогічних працівників в інноваційній роботі.
• Під час організації методичної роботи врахувати розроблення індивідуальних освітніх траєкторій для учнів, які випереджають однолітків у навчанні, а також тих, хто потребує додаткової педагогічної підтримки.
• Залучивши психологічну службу закладу освіти, провести тренінгові заняття з педагогічними працівниками щодо налагодження партнерських стосунків та ефективної комунікації з учнями й батьками